Нейродерміт у дітей

У дитячій практиці існує велика кількість різноманітних захворювань шкіри. Нейродерміт — це одна з найбільш важких патологій, що вимагає проведення обов'язкового лікування.

Патологічні реакції з боку шкіри на різноманітні провокуючі фактори називаються нейродермітом. Розвиток захворювання безпосередньо пов'язане з порушеннями в роботі імунної системи. Досить часто нейродерміт поєднується і з іншими патологіями: бронхіальною астмою, атопічним дерматитом і алергічної екземою.

У дитячому віці найбільш характерні дифузні або поширені форми захворювання. Зазвичай захворювання у малюків має хронічний перебіг. Періоди відносного благополуччя можуть змінюватися загостреннями, під час яких самопочуття дитини сильно порушується і з'являються дискомфортні симптоми хвороби. Перші прояви захворювання можуть зустрітися навіть у немовляти. Лікарі відзначають, що клінічні ознаки нейродерміту виникають у малюків вже з двох місяців після народження.

Малята, які живуть у великих і особливо промислових містах, страждають нейродермітом дещо частіше, ніж їх сільські однолітки. Під час нейродерміту уражаються не тільки шкірні покриви. У дитини також виникає порушення роботи імунної системи і багатьох внутрішніх органів.

До розвитку захворювання можуть приводити різні фактори. Деякі вчені вважають, що хвороба починає формуватися вже в періоді внутрішньоутробного розвитку. Саме в цей час відбувається закладка всіх життєво важливих органів, в тому числі і імунної системи.

До основних причин появи у дитини захворювання відносяться:

• Психосоматика. Порушена робота нервової системи сприяє появі на шкірі у малюка різних висипань, властивих даному захворюванню. Це накладає суттєвий відбиток на поведінку дитини. Він стає більш нервовим, замкнутим. Часто діти, які мають нейродерміт, погано йдуть на контакт навіть з близькими людьми.
• Генетична схильність. У сім'ях, де зустрічалися випадки нейродерміту, захворюваність в кілька разів вище. Також якщо у когось з батьків є алергічні патології, то ризик нейродерміту у малюка зростає в кілька разів.

• Вплив алергенних факторів. До них відносяться: пилок різних рослин і трав, пух і шерсть тварин, побутові кліщі, деякі продукти харчування, синтетичні матеріали, хімічні аерозолі, лікарські засоби та інші. Для розвитку захворювання також важлива індивідуальна гіперчутливість до якогось конкретного алергену. Потрапляючи в дитячий організм, алергенний компонент викликає сильну алергічну реакцію, яка провокує появу на шкірі специфічних шкірних висипань.

• Тривалий або надмірний психоемоційний стрес. У дитячому віці психіка дитини ще досить лабільна. Нервова система малюка влаштована зовсім не так, як у дорослих і функціонує не в повному режимі. Сильний психоемоційний потрясіння сприяє появі у дитини несприятливих проявів нейродерміту.
• Хронічні захворювання органів шлунково-кишкового тракту. Особливо часто до розвитку нейродерміту наводять різні патології, що супроводжуються порушенням всмоктування і засвоєння поживних речовин і вітамінів. Недостатнє надходження життєво необхідних компонентів призводить до того, що знижується робота імунної та нервової системи. Таке виснаження сприяє в подальшому розвитку у малюка ознак нейродерміту.

• Різні інвазії паразитів. У дитячій практиці цьому сприяють різні глистяні захворювання. В процесі своєї життєдіяльності гельмінти виділяють велику кількість токсичних речовин. Вони негативно діють на весь дитячий організм, поступово отруюючи його. Тривала глистова інвазія сприяє зниженню імунітету у дитини і може призвести до появи у нього ознак нейродерміту.
• Наслідки частих інфекційних захворювань. Часто хворіючі бактеріальними та вірусними інфекціями малюки, за статистикою, мають більший ризик захворіти нейродермітом. Це обумовлено тим, що під час будь-якої інфекційної патології, істотно знижується імунітет. Тривалий і важкий перебіг інфекції може призвести до того, що у дитини, особливо має схильність до різноманітних алергічних реакцій, виникає нейродерміт.

З урахуванням переважної локалізації, вчені виділяють кілька видів нейродерміту у дітей. Кожна з цих форм вимагає призначення відповідного лікування. Вираженість симптомів залежить від різних умов, у тому числі віку дитини й особливостей його фізичного розвитку.

Лікарі виділяють декілька клінічних варіантів захворювання:

• Обмежений або локальний. У цьому випадку патологічні висипання в основному локалізуються в якоїсь однієї, рідше двох суміжних анатомічних зонах. Вони можуть виникнути практично повсюдно: на руках, на обличчі, шиї, спині, руках і ногах.
• Дифузний. Цей варіант характеризується появою шкірних висипань на різних ділянках тіла дитини.
• Лінійний. Характеризується наявністю специфічних шкірних змін переважно на руках або ніжках маленького пацієнта.

• Фолікулярний. Шкірні висипання виникають більше в області волосистої частини голови, у місцях зростання волосся.
• Гіпертрофічний. Патологічні шкірні висипання покривають переважно всю пахову область.
• Псориазиформный. Шкірні висипання вражають шкіру обличчя і волосистої частини голови.

Запідозрити захворювання можна і в домашніх умовах самостійно. На фоні попереднього повного благополуччя у дитини виникають численні несприятливі симптоми на шкірі. Ці клінічні ознаки можуть бути виражені по-різному. Зазвичай у малюків раннього віку вони виражені навіть в меншій мірі, ніж у підлітків. За статистикою, тяжкий перебіг захворювання зустрічається у віці 12-14 років.

Для нейродерміту характерні наступні симптоми:

• Поява червоних плям. Вони можуть бути різного діаметру і форми. Часто контур таких шкірних висипань нерівний. Вони помітно відрізняються за забарвленням від здорових шкірних покривів. В деяких випадках замість плям на шкірі з'являються численні пухирці, що мають всередині серозну рідину.
• Виражений свербіж. Мабуть, це основний і найбільш виражений ознака захворювання. Свербіж при нейродерміті носить просто нестерпний характер. Це приносить виражений дискомфорт малюкові і істотно порушує його самопочуття. Хвора дитина постійно розчісує свербіння шкіри, що сприяє тому, що в ранки потрапляє вторинна інфекція і починається нагноєння.

• Погіршення самопочуття. Виражений свербіж істотно порушує поведінку дитини. Малюки менше їдять, у них порушується сон. Звичайні улюблені заняття не викликають у дитини колишнього захвату і не приносять йому задоволення. У деяких випадках самопочуття малюка погіршує поява головного болю та підвищення температури тіла.
• Виражена сухість і лущення шкіри. Цей симптом більшою мірою виражений на запалених ділянках шкірних покривів. При огляді на шкірі можна виявити різні поздовжні і поперечні борозенки і лінії. Виражене лущення на волосистій частині голови приводить до появи сильної лупи.

При виявленні перших ознак захворювання обов'язково покажіть дитину лікарю. У деяких випадках нейродерміт протікає під маскою інших дерматологічних хвороб. Для встановлення правильного діагнозу слід провести додаткову діагностику.

Лікувати нейродерміт слід відразу ж, як тільки з'явилися несприятливі симптоми. Терапія даної патології включає в себе призначення різних груп лікарських засобів. Вибір тактики лікування залишається за лікарем. У деяких випадках, коли нейродерміт розвинувся як наслідок хронічних захворювань внутрішніх органів, спочатку потрібно усунення основної причини. У цьому випадку своєчасна терапія загострень наявних у дитини патологій призведе до того, що у нього самостійно зникнуть і всі несприятливі прояви на шкірі.

Для лікування нейродерміту використовуються:

• Гіпоалергенна дієта. Таке лікувальне харчування повністю виключає будь-які продукти, що володіють високими алергенними властивостями. З дитячого меню повністю виключаються: шоколад, морепродукти, цитрусові, продукти бджільництва, тропічні фрукти і ягоди.

• Медикаментозна терапія. Для усунення вираженого свербежу використовуються різні антигістамінні препарати. Дозування, кратність і тривалість застосування вибирається лікарем. Супрастин, Кларитин, Лоратадин та інші засоби допоможуть зменшити свербіж на шкірі і поліпшать самопочуття дитини. Зазвичай ці препарати призначаються в гострий період захворювання для усунення симптомів, а також можуть прийматися для профілактики майбутніх сезонних загострень.

• Допоміжна терапія і засоби, що містять біологічно активні компоненти. Допомагають усувати несприятливі симптоми і покращувати стан дитини. Входять до складу препаратів «Тяньши» різні біологічно активні речовини чинять виражену дію.

• Режим дня. Для малюків, які страждають нейродермітом, дуже важливий регулярний відпочинок і якісний сон. Для правильної роботи нервової системи потрібно нічний сон не менше 8-9 годин. Малюки більш раннього віку повинні спати дещо більше. Денний сон також повинен обов'язково бути присутнім у режимі дня дитини, що страждає нейродермітом.

Знизити ризик нейродерміту можна за допомогою правильної організації режиму дня. Раціональне харчування, що містить всі потрібні для росту і розвитку малюка поживні речовини і вітаміни, що необхідно для нормального функціонування дитячого організму. Зміцнення імунітету відіграє важливу роль у профілактиці нейродерміту. Активні фізичні навантаження, щоденні прогулянки на свіжому повітрі, обмеження стресів допоможуть імунній системі працювати достатньо ефективно і злагоджено.

Детальніше про лікування і профілактики нейродерміту у дітей дивіться у наступному відео.