Алергопроби для дітей та їх види

Алергічні проби є якісним і достовірним методом діагностики алергічних реакцій. Вони засновані на впливі на організм дитини подразника, на який у нього можлива алергія, після чого оцінюється реакція.

Дослідження може бути представлено як шкірними пробами, так і аналізом крові (імунологічними тестами). Всі алергопроби поділяють на:

1. Прямі – нанесення алергенів на шкіру дитини. Одночасно на шкірі роблять близько двох десятків подряпин, в які вводять алергени. За наявною шкірної реакції (почервоніння, лущення, набряк розміром понад 2 мм) зазначають, який саме алерген викликає у дитини алергію. Такі проби займають певний час, при цьому дитина перебуває в стаціонарі і за нею постійно спостерігає медперсонал.
2. Провокативні – до них відносять інгаляційні, назальні, кон'юктивні дослідження. Такі проби призначають при наявності клініки алергії і невідповідних результати шкірних проб.
3. Непрямі – дитині підшкірно вводиться подразник, після чого вводиться сироватка, яка чутлива до даного алергену. Реакція допоможе оцінити небезпеку алергену для малюка.

Плюсом шкірних алергопроб є точність дослідження, а також його доступність і простота.

Мінусом визначення алергії за допомогою шкірних проб є великий ризик негативної реакції організму дитини на пробу, тому дослідження проводиться тільки в медустанові. Також недоліками можна назвати велику тривалість обстеження і хворобливість процедури.

До переваг аналізу крові на алергію відносять такі моменти:

• Дослідження відрізняється великою точністю, оскільки застосовуються конкретні алергени.
• Немає прямого контакту з алергенами.
• Можна провести аналіз у будь-який час, в тому числі при загостреннях.
• Для визначення значної кількості алергенів достатньо всього одного відбору крові.

Недоліком дослідження крові для виявлення алергії є дорожнеча цього методу.

Шкірні проби можна робити при:

• Значному пошкодженні шкіри;
• Використання антигістамінних ліків, внаслідок чого чутливість шкіри буде знижуватися;
• Ризик хибнопозитивних або хибнонегативних результатів із-за збільшеної чутливості шкіри до певного алергену;
• Схильності до анафілактичних реакцій (якщо випадки таких реакцій вже були);
• Дитячому віці 3-5 років;
• Тривалому лікуванні кортикостероїдами;
• Гострих інфекціях;
• Загостреннях алергії.

Шкірні алергопроби проводяться тільки в період стійкої ремісії. Після попереднього загострення алергії до проб повинно пройти не менше 30 днів. Оскільки спрогнозувати реакцію організму дитини на пробу не можна, такі аналізи повинні виконуватися лише в медустанові. А ось аналізи крові можна виконувати в будь-який період розвитку захворювання, але не в грудному віці.

Важливо знати, що шкірні та непрямі проби, а також провокативні не радять проводити дітям до трирічного віку. Багато алергологи стверджують, що при плавному перебігу алергії при відсутності серйозних проявів ці види проб варто робити тільки у віці старше п'яти років, оскільки організм малюка здатний природним шляхом поміняти реакції на багато алергени.

Батьки можуть визначити алергени у дитини в домашніх умовах, спостерігаючи за реакцією дитини на різні продукти, контакт з твариною або інші подразники. Однак це лише припущення, а достовірні методи визначити алергени – це аналізи в медичних установах.

Щодо профілактики розвитку алергій одним з важливих моментів є харчування жінки під час виношування малюка, а також в період годування дитини грудьми.