Що робити, якщо у дитини не проходить нежить?

Нежить у дитячому віці є одним з найчастіших симптомів захворювань органів дихання. У більшості випадків він навіть не потребує лікування або легко піддається терапії як народними засобами, так і лікарськими препаратами. Але ситуація, коли нежить не проходить через 2 тижні після початку хвороби або навіть через місяць, здатна схвилювати будь-яку маму. Чому ж риніт може прийняти таке тривалий перебіг і як діяти батькам в таких випадках?

Причинами ситуації, коли нежить не проходить 10 днів або більше, можуть бути:

• Фізіологічна реакція слизової оболонки новонароджених. Вона виникає під час звикання дихальних шляхів немовляти до умов дихання поза материнської утроби. Це проявляється нежиттю, який може тривати до 8-10 тижнів. Його симптомами є сопіння і «хлюпание» носом, а також невелика кількість що виділяються з носика малюка прозорих соплів. Загальне самопочуття дитини не страждає і ніякого лікування такий нежить не вимагає.
• Синусити. Крім тривалого нежиті у дитини також порушиться нюх, голос стане гугнявим, температура тіла підвищиться. Дитина може скаржитися на болі і відчуття розпирання в області уражених приносових пазух. Загальний стан малюка при цьому, як правило, сильно страждає, що змушує батьків негайно звернутися за медичною допомогою.

• Алергічна реакція. Тривалий нежить з водянистими прозорими виділеннями, викликаний цією причиною, зазвичай супроводжується нападами чхання, свербінням в носоглотці, утрудненим диханням ночами. До його появи призводить вплив пилку квітучих рослин, домашнього пилу, плісняви, синтетичних речовин побутової хімії, вовни, пуху та інших алергенів. У багатьох дітей алергічний риніт поєднується з дерматитом, харчовою алергією та навіть астмою.
• Аденоїди. Внаслідок надмірного розростання тканин мигдаликів у дитини порушується дихання через ніс і страждає місцевий імунітет. Хворобу можна виявити за появи гугнявості в голосі, хропіння уві сні або постійне дихання ротом.
• Ускладнення гострого риніту. Зачастую його викликають віруси, але при приєднанні бактеріальної інфекції хвороба стає тривалою і вимагає зміни тактики лікування. Частіше всього бактеріальні ускладнення викликаються стафілококами, пневмококами й гемофільними паличками. При цьому характер виділень з носа змінюється – вони стають густими, спочатку жовтуватими, а потім і зеленуватими. Зростає ризик розвитку синуситу або отиту.

Про причини виникнення нежиті розповідає у своїй програмі і доктор Комаровський:

Більш рідкісними чинниками, обуславливающими тривалий перебіг риніту, є:

• Попадання чужорідного тіла в носову порожнину.
• Прорізування зубів.
• Викривлена носова перегородка.
• Поліпи або інші пухлини носової порожнини.

Показати дитину педіатру або ЛОРу випливає, якщо:

• Нежить не проходить довше 10 днів.
• Ніс дитини постійно закладений, внаслідок чого малюк дихає тільки ротом.
• У дитини знизилося або повністю пропало нюх.
• З носа виділяється жовто-зелена густий слиз.
• Дитина скаржиться на свербіння в носі і головні болі.
• Малюк млявий і погано спить.

Дитині, у якого нежить не проходить протягом 10 днів і довше, призначать:

• Загальний аналіз крові з визначенням лейкоформули. Таке обстеження допоможе підтвердити бактеріальну інфекцію або алергічну природу хвороби.
• Риноскопию. Лікар проведе огляд носової порожнини за допомогою лобного рефлектора і носового дзеркала (при передній риноскопії) або носоглоточного дзеркала і шпателя (при задній риноскопії). Обстеження допоможе побачити стан носової перегородки і носових раковин. Якщо з'явиться підозра на синусит, можливе проведення ендоскопічної риноскопії.

• Дослідження виділень з носа. Дитині можуть провести мазок, ПЛР для виявлення вірусів або бактерій, а також бакпосів з визначенням чутливості флори до антимікробних препаратів.
• Диафаноскопию. Таке дослідження придаткових пазух за допомогою просвічування зараз часто призначають замість рентген обстеження. Його проводять в темному приміщенні, щоб виявити, чи проводять придаткові пазухи світло. В нормі вони його добре пропускають, а при запаленні буде затемнення.

• Якщо нежить у дитини перших місяців життя виявився фізіологічним, ніякого специфічного лікування від батьків не вимагається. Потрібно лише створити дитині оптимальні умови для дихання – очищати повітря, зволожувати його, підтримувати комфортну температуру повітря.
• Лікування вірусного риніту, ускладнилися бактеріальною інфекцією, застосовують ліки, у складі яких є антисептики або антибіотики. Їх обов'язково повинен призначати лікар, оскільки такі препарати хоч і відрізняються місцевою дією, але також мають і побічними ефектами. У лікуванні такого затяжного риніту використовуються Протаргол, Діоксидин, Мірамістин, Изофра, Полидекса і інші ліки.
• Якщо причиною тривалої нежитю виступає алергія, в першу чергу слід виключити вплив алергенів на дитячий організм. Також лікар призначить специфічне лікування з використанням протизапальних та антигістамінних засобів, наприклад, крапель Зіртек. Крім того, дітям з таким нежиттю показано зволоження носа з допомогою фізрозчину або коштів з морською сіллю.
• У ситуації, коли тривалий нежить провокують аденоїди, питання про тактику лікування повинен вирішувати лікар. В деяких випадках досить консервативних методів, але іноді не обійтися і без операції.

Докладно про методи лікування розповість дитячий лікар-отоларинголог В. В. Лєсков: