Психосоматичні причини псоріазу у дітей і дорослих

Зміст

Близько 3% дітей і дорослих страждають на псоріаз. Проявляється ця недуга в основному в підлітковому віці. У групі ризику – молоді люди до 25 років, хоча описані і неодноразові випадки більш пізньої і більш ранньої маніфестації хвороб. Складність у лікуванні полягає в тому, що вилікувати захворювання вважається неможливим, воно завжди має виключно хронічний перебіг з періодами ремісії і загострення.

У цій статті ми поговоримо про можливі психосоматичних причини псоріазу.

Про захворювання

Псоріаз – це незаразливе, неінфекційне захворювання, в основному зачіпає шкіру. Причини його появи медицині невідомі, поки в якості найбільш вірогідною теорії виникнення використовується теорія про аутоімунне походження недуги. Псоріаз являє собою освіта червонуватих ділянок шкіри з підвищеною сухістю. Вони трохи піднімають над основним шаром шкіри, злегка виступають. Папули схильні зливатися і утворювати бляшки. Вони називаються псоріатичних.

Часи відносної «затишшя» під дією якихось несприятливих факторів змінюються рецидивами. До таких факторів медицина відносить шкідливі звички, інфекційні захворювання, стрес. Чим раніше починається лікування, тим більше шансів на те, що якість життя дитини вдасться підвищити. При відсутності симптоматичної терапії бляшки можуть покрити все тіло. У важких випадках розвивається псоріатичне ураження суглобів – псоріатичний артрит.

Лікування включає в себе обробку бляшок зволожуючими засобами, прийом антигістамінних препаратів, гормональних засобів, а також препаратів-імуносупресорів, що пригнічують імунітет (у важких випадках).

Причини

Психосоматика розглядає здоров'я людини не тільки з точки зору анатомії і фізіології, але і з психологічної точки зору. Зважаючи на те, що офіційно встановити достовірні причини появи псоріазу довгі роки вченим і медикам не вдається, психоаналітики і психологи теж намагаються внести свою лепту. Багатьом пацієнтам з псоріазом потрібна постійна психотерапевтична допомога, оскільки зовнішні псоріатичні зміни сильно травмують психіку, людині потрібні допомога та підтримка.

Поступово за довгі роки спостережень вдалося створити психологічний портрет людей з цією недугою, що допомогло з'ясувати їх загальні риси і сформулювати, які можливі психосоматичні причини могли лежати в основі захворювання. Слід розуміти, що шкірні покриви виконують функцію захисту і одночасно зв'язку з навколишнім світом. З одного боку, вони оберігають організм від того агресивного, що може бути в зовнішньому середовищі, з іншого – спілкуються зі світом (тепловіддача, потовиділення). Рецептори на шкірі дозволяють мозку отримувати інформацію про те, що відбувається навколо – тепло або холодно, мокро або сухо і т. д.

З точки зору психосоматики, шкіра відчуває не тільки перепади температур і інше фізичне вплив, але і так чи інакше реагує на невидиме психоемоційний вплив. Саме тому в стані сильного переляку ми бледнеем (судини звужуються, відбувається відтік крові), в стані радості або збентеження червоніємо (зворотний процес).

Стан здоров'я шкіри людини – це стан здоров'я його спілкування з зовнішнім світом.

Якщо людина відчуває, що світ ворожий, неприємний, дуже поганий, брудна, небезпечний, то й шкірні покриви (як межа між людиною і світом) досить швидко починають болісно реагувати на зовнішнє середовище.

На фізіологічному рівні негативні установки і емоції змінюють стан гормонального фону, впливають на роботу нервової системи, що негайно позначається на роботі секреторних залоз шкірних покривів, що і призводить до найрізноманітніших проблем з шкірою.

Псоріаз від інших шкірних недуг відрізняється не тільки тим, що його неможливо вилікувати, але і психосоматичними особливостями.

  • Спостереження за пацієнтами з псоріазом дозволили психотерапевтів стверджувати, що хвороба частіше розвивається у тих, хто категорично відкидає зовнішній світ, реагує на нього з побоюванням. Це люди, які не люблять налагоджувати нові зв'язки, не люблять нових знайомств, можна сказати, що не люблять людей взагалі. Їм добре наодинці з собою, при якому зручному випадку вони прагнуть усамітнитися. Підсвідомість досить чуйно вловлює, що саме потрібно людині, і створює йому такі захворювання, з якими у нього буде більше шансів прожити життя в самоті (псоріаз в даному випадку відлякує оточуючих). Так людина отримує те, що сам себе «замовив» – самотність і усамітнення.
  • Ще одна категорія хворих на псоріаз – це люди, налаштовані агресивно по відношенню до зовнішнього світу. Від першої категорії вони відрізняються тим, що не просто не відчувають себе незатишно у світі, в якому живуть в суспільстві, але і готові оголосити цього світу війну на першу вимогу. Вони часто бувають озлоблені на всіх – сусідів, родичів, колег по роботі або шкільних товаришів, а заодно на уряд і зірок естради. Вони «створюють псоріаз» для того, щоб нікому і в голову не прийшло порушувати їх особисті кордону, вторгатися і йти на зближення. Псоріаз – їх захист.
  • Розвитку псоріазу страждають і люди, які занадто тривожні і схильні до громадської думки. Вони не терплять власних слабкостей і не прощають їх оточуючим, їх вимогливість часом носить патологічний характер. Також ця недуга психотерапевти нерідко називають хворобою снобів (коли людина відгороджується від світу по причині того, що вважає світ і людей в ньому гірше себе, недостойним себе).

Зверніть увагу, що всім психотипами хворих на псоріаз, окрім снобів, властиві низька самооцінка, незадоволеність власною зовнішністю, своїми вчинками.

Проблема родом з дитинства

Псоріаз – одне з небагатьох захворювань, яке завжди має дитячі коріння, тобто основа для неправильних установок у свідомість людини закладається саме в дитячому віці. Знаючи це, буде простіше запобігти псоріаз у своїх дітей.

Батькам цілком по силам не створювати у дитини руйнівних і деструктивних уявлень про зовнішній світ, в який він прийшов. Як зазвичай це роблять: «не чіпай, це небезпечно», «не ходи по калюжах, застудишся й помреш!», «будь обережний, не розмовляй з незнайомими», «кругом одні брехуни і негідники». Також дитина бачить і копіює ту модель ставлення до світу, якою користуються його мама і тато.

Якщо батьки самі досить агресивні у своїх вчинках і висловлюваннях, якщо вони не вміють налагоджувати відносин з оточуючими і намагаються ізолюватися від них, то у дитини з самого дитинства складається впевненість, що світ і справді небезпечний і недружелюбний, що його краще побоюватися, щоб вижити.

В дитинстві досить часто батьки, бажаючи вберегти дитину від неприємностей, вдаються до тотального контролю (особливо це помітно на прикладі підлітків). Якщо мати та батько починають порушувати особисті кордону чада і роблять це досить агресивно, наполегливо і регулярно, то ймовірність, що юнак чи дівчина захоче ще сильніше замкнутися і захистити себе від втручань, підвищується. На жаль, у деяких це виходить дуже «добре», і стартує псоріаз вульгарний (звичайний). Тільки адекватне сприйняття світу з самого дитинства може захистити дитину від великого спектру шкірних захворювань.

Думку дослідників

Луїза Хей описує психосоматику захворювання, як крайню, загострену страх, що хтось ззовні обов'язково образить, в результаті цього страху людина майже втрачає самовідчуття, самовпевненість (в хорошому розумінні цього слова), він навіть відмовляється нести відповідальність за ті почуття, які відчуває.

Канадський психолог Ліз Бурбо пише, що людині з псоріазом просто дуже незатишно у власній шкірі, він підсвідомо бажає позбавитися від неї, змінити обличчя. Таким людям обов'язково потрібна допомоги психологів, тому що самостійно вони не можуть приймати себе такими, якими вони є.

Лікар-психотерапевт Валерій Синельников, спостерігаючи за власними пацієнтами, висловив упевненість, що до псоріазу призводять сильне почуття провини і внутрішня потреба людини бути покараним. Крім того, він стверджує, що псоріаз властивий тим, що дуже гидливий, хто хоче всіма силами захиститися від усього небезпечного, нечистого з навколишнього світу (та сама дитяча установка, описана нами вище). Якщо бляшки виникають на руках – це сигнал, що людина роздратована оточуючими, на голові – є проблеми з самооцінкою, на спині – людини обтяжує «вантаж», покладений на нього ззовні.

Лікування повинно включати в себе симптоматичні методики, прийняті в дерматології, з медикаментами і фізіотерапією, також обов'язково потрібно опрацювати неправильні психологічні установки. Без цього псоріаз буде прогресувати і частіше загострюватися. Правильно проведена психологічна робота забезпечить стійку і тривалу ремісію.

улица код город
Карапуз