Ізоніазид для дітей: інструкція по застосуванню

«Ізоніазид» часто застосовується при лікуванні туберкульозу у дорослих, але не всі знають, чи можна давати такий препарат дитині. Коли його виписують дітям і в якій дозуванні призначають – про це і піде мова в даній статті.

«Ізоніазид» випускають в декількох формах:

• Таблетки, яких в одній коробці може бути 10, 20, 50, 100 або більше.
• Розчин для ін'єкцій. Він містить 10% активного інгредієнта і проводиться в ампулах по 5 мл, яких в одній пачці буває 5 або 10.

Крім того, існує сироп «Ізоніазид», але він рідко зустрічається в аптеках, оскільки проводиться українською компанією.

Активна речовина препарату носить таку ж назву – ізоніазид. Його дозування на 1 таблетку може становити 100, 150, 200 або 300 мг, а в одному мілілітрі розчину для ін'єкцій таке з'єднання міститься в дозі 100 мг.

«Ізоніазид» має бактерицидну дію по відношенню до мікобактерій, які є збудниками туберкульозу. Це речовина пригнічує синтез мембран у клітинах таких мікроорганізмів, діючи на стадії їх розмноження. При цьому ізоніазид знищує бактерії і поза уражених клітин, і всередині них.

Прийнятий внутрішньо препарат всмоктується досить швидко, після чого він розподіляється по всьому організму. Після метаболічних змін у печінці велика частина ліків покидає тіло з сечею.

Найбільшу його ефективність відзначають при гострому процесі, а атипові мікобактерії ізоніазид знищує слабо. Якщо використовується монотерапія, то в 70% випадків збудник дуже швидко набуває стійкості до такого лікування.

«Ізоніазид» виписують як для лікування туберкульозу в різній формі, так і для профілактики такої хвороби. Медикамент дають і після контактів з хворими на туберкульоз, і при позитивній реакції на туберкулін (реакції Манту).

Вікові обмеження для застосування «Ізоніазиду» немає, однак призначати такий препарат (як для грудних малюків, так і для діток постарше) повинен лише лікар.

Препарат не виписують дітям з:

• Епілепсію.
• Перенесений поліомієліт.
• Психічними хворобами.
• Нападами судом в минулому.
• Порушеннями роботи нирок.
• Захворюваннями печінки.
• Патологіями периферичних нервів.
• Підвищеною чутливістю до препарату.

Зниженою дозування ліків потребують маленькі пацієнти з псоріазом, бронхіальною астмою, патологіями нервової системи, підвищеним тиском крові, загострення екземи, гіпотиреозом або порфірією.

Лікування Ізоніазидом» може провокувати:

• Шкірну висип або іншу форму алергії.
• Запаморочення, проблеми зі сном, болі в голові і інші порушення нервової системи.
• Блювоту або нудоту. У рідкісних випадках розвивається гепатит.
• Болі в серці.

Оскільки одночасний прийом їжі заважає всмоктуванню ізоніазиду, пити таблетки слід після їди. Якщо пацієнт погано переносить таку форму, ліки призначають у вигляді ін'єкцій в вену або в м'язи. Крім того, медикамент може вводитися в каверни в легенях.

Дозування визначається на основі форми хвороби і характеру її перебігу. У дитячому віці «Ізоніазид» виписують по 10-20 мг активної речовини на кожен кілограм маси тіла маленького пацієнта. В такій дозі препарат дають один раз на добу.

Прийом медикаменту може бути призначений 2-3 рази в тиждень. У такому разі дозу на 1 кг ваги дитини буде 20-40 мг ізоніазиду. Тривалість прийому визначають індивідуально, а максимальною дозою в добу називають 300 мг активного компонента таблеток або ін'єкцій.

Якщо пацієнт прийме «Ізоніазид» у занадто високій дозі, це призведе до появи блювоти, запаморочення, дезорієнтації, порушення зору, млявості, судом і інших негативних симптомів. Для лікування використовують вітамін В6, барбітурати, діуретики, активоване вугілля, бікарбонат натрію та інші симптоматичні засоби.

Щоб знизити ризик виникнення побічної дії Ізоніазиду», його часто виписують у комбінації з тіаміном, глутамінової кислотою або піридоксином. Препарат може поєднуватися з іншими антибіотиками, що діють на мікобактерії. Вони нерідко призначаються разом, щоб унеможливити швидке поява стійкості мікроорганізмів до протитуберкульозного лікування.

При цьому комбінація з рифампіцином може надати гепатотоксична дія (особливо у тому випадку, якщо функція печінки у пацієнта порушена). Такий же побічний ефект можливий при поєднанні медикаменту з «Парацетамолом». Якщо призначити «Ізоніазид» і «Фенітоїн» або «Карбамазепін», їх концентрація в крові підвищується, що обумовлює шкідливу дію на організм хворого.

Щоб купити «Ізоніазид» в аптеці, потрібен рецепт від лікаря. Для зберігання таблеток слід підшукати приховане від дітей і прямих променів сонця місце, де температура буде не вище 25 градусів тепла, а ампули з розчином вимагають більш низької температури зберігання (до +10 градусів). Термін придатності таблетованої форми становить 5 років, а ампул – 2 роки.

Про застосування «Ізоніазиду» зустрічаються різні думки. При лікуванні туберкульозу у багатьох відгуках підкреслюється, що препарат допоміг вилікувати таку інфекцію. При цьому багато батьків побоюються побічних ефектів і відмовляються від профілактичного прийому цих ліків, але фахівці відзначають його гарну ефективність проти мікобактерій і називають одним з найбільш ефективних протитуберкульозних ліків.

Негативні відгуки мам містять скарги на появу у дитини під час прийому нудоти, проблем зі сном, болю в животі та інших симптомів. Однак зустрічаються і відгуки, в яких батьки відзначають хорошу переносимість медикаменту.

Заміною можуть служити інші протитуберкульозні засоби - наприклад, капсули «Коксерин», «Теризидон», таблетки «Піразинамід», «Комбитуб», «Фтивазид», «Пизина», «Комбутол», «Метазид», ПАСК або «Фтизамакс». Оскільки у таких препаратів інші активні компоненти, а також є свої особливості застосування, підбирати аналог повинен лише лікар (бажано - досвідчений фтизіатр).

Детальніше про туберкульоз та способи захисту від нього ви дізнаєтеся з передачі доктора Комаровського.