Будь-яка пухлина у дитини викликає у батьків шоковий стан. Тому діагноз «гемангіома» звучить як грім серед ясного неба. За роз'ясненням ситуації, за порадою і рекомендаціями мами і тата часто звертаються до відомого педіатра вищої категорії, телеведучому і автору популярних книг про дитяче здоров'я Євгену Комаровському. У цій статті ми зібрали максимум інформації, узагальнивши розрізнені відповіді фахівця і один з випусків програми «Школа доктора Комаровського», присвяченій питанням гемангіоми у новонароджених.
Що це таке?
Гемангіома — доброякісна пухлина. Вона складається із судинної тканини і зазвичай розвивається у малюка ще внутрішньоутробно. Пухлина видно одразу після народження, так що з діагностикою проблем зазвичай не буває. Трохи рідше її виявляють через 2-3 місяці після народження дитини.
Про поширеність проблеми можна судити з офіційної медичної статистики. Згідно з цими даними, кожна десята дитина народжується з таким новоутворенням.
Причини появи гемангіоми досить таємничі і загадкові, у всякому разі в офіційної медицини немає певної відповіді на це питання. Версія з порушенням діяльності судин у дитини під час вагітності на практиці не витримує критики. А інших версій наука не висловлює. Однак виявлені непрямі фактори, які прийнято вважати теоретичними передумовами для появи гемангіом:
Мамин вік на час пологів «переступив» 35-річний рубіж.
Народження двійні-трійні.
Інфекційні захворювання, якими перехворіла вагітна в процесі виношування дитини.
Передчасні пологи, глибока недоношеність дитини.
Ліки, які жінка приймала в першому триместрі вагітності, коли формуються внутрішні органи дитини.
Гормональний збій у мами.
Внутрішньоутробні страждання дитини, які стали можливі в результаті резус-конфлікту, гемолітична хвороба новонароджених.
Гемангіоми бувають різні. Найпростіша форма — капілярна пухлина. При ній пухлина має невеликі розміри, виглядає, як пляма насиченого червоного кольору. Іноді воно дещо виступає над поверхнею шкіри. Такий діагноз ставиться дев'яти з десятки хворих діток.
Куди складніше йде справа з кавернозної гемангіомою. При ній пухлина виглядає як просочена кров'ю губка. Цей візуальний ефект відображає ступінь небезпеки пухлини — в ній є порожнини, наповнені кров'ю. При незначній травмі може відкритися сильна кровотеча. Таке новоутворення зазвичай має різноманітне забарвлення — від червоного до синього. Найскладніші ситуації — коли така пухлина розташовується в печінці, селезінці або в мозку. Її розрив може призвести до летального результату.
Іноді зустрічається комбінована гемангіома, яка поєднує якості і ознаки попередніх двох типів новоутворень.
Найчастіше пухлина розташована зовні, на голові, на обличчі, на кінцівках. Коли доктор виявляє внутрішню гемангіому, як правило, на тілі зовні теж є множинні (більше 4) пухлини.
Комаровський про захворювання
Євген Комаровський закликає батьків не впадати в ступор і не сіяти паніку.
Гемангіома — досить проста, якщо вона капілярна (а ми вже знаємо, що це 90% усіх випадків), в ракову пухлину вона перероджується вкрай рідко.
Але й ігнорувати таке новоутворення ні в якому разі не можна. Хоча б тому, що «поведінка» пухлини абсолютно непередбачувано: за лічені дні вона може з невеликого освіти розміром з монетку перетворитися на страхітливу пухлину розміром з невелику диню.
Лікар, який зможе дати точну відповідь на питання, що робити далі, називається дитячим хірургом. Помилки в діагностиці, за словами Євгена Комаровського, практично виключені, оскільки характер і локалізація пухлини визначається вже при пальпації і візуальною оцінкою забарвлення.
Якщо виникне питання про хірургічне втручання, сучасний рівень розвитку медицини дозволить дізнатися про гемангіоми багато додаткової інформації основними методами діагностики у цій ситуації будуть МРТ, доплерометрія, а також УЗД.
За словами Комаровського, батьків не повинно лякати, якщо хірург відправить їх з дитиною до лікаря-онколога, дерматолога, гематолога та інфекціоніста. Їх укладення також важливі для прийняття рішення про хірургічному видаленні новоутворення.
Лікування за Комаровським
У більшості випадків, говорить доктор, гемангіома проходить сама, без будь-якого спеціального лікування. У 50% дітей вона проходить приблизно до п'яти років, понад 70% хлопців позбавляються від неї до семирічного віку. Саме з цієї причини багато лікарі не поспішають давати направлення на операцію.
Однак не варто чинити опір і відмовлятися від хірургічного втручання, якщо хірург встановив, що гемангіома знаходиться в такому місці, де можливе часте її травмування, а відповідно, є ризик великого кровотечі.
Якщо пухлина розташувалася поруч з яким-небудь анатомічним отвором, теж є сенс видалити її, поки новоутворення не розрослося і не перекрило те, що природою передбачено бути відкритим (рот, носові ходи, анальний отвір, вушна раковина і т. д.).
Багато залежить і від віку пацієнта. Якщо дитині вже півтора року, а пухлина не зменшилася і не змінила забарвлення, якщо вона, гірше того, продовжує рости й ширитися, Комаровський настійно рекомендує батькам розглянути можливість її видалення.
Євген Олегович підкреслює, що зараз на дворі XXI століття, і медицина пропонує не тільки скальпель. Видалити гемангіому можна лазером, за допомогою склеротерапії, кріодеструкції, електрокоагуляції.
Крім того, лікарі в деяких випадках призначають лікування гормональними препаратами, частина з яких дитина приймає всередину, а частина роблять у вигляді ін'єкцій безпосередньо в уражену ділянку шкіри. Найкращий ефект така терапія дає в першому півріччі життя дитини. Однак лікарі не дають стовідсоткової гарантії, що тільки за допомогою гормонів вдасться вилікувати гемангіому. При гормональній терапії дитині не можна робити щеплення з використанням живих вакцин.
Докладніше про це дивіться в передачі доктора Комаровського.
